"Забуті імена". Забивав Барселоні, виграв 6 чемпіонств з Динамо, переживає життєву кризу
Успішний початок у Запоріжжі, насичена подіями кар’єра в Динамо і серйозні труднощі після прощання з футболом – коротке резюме життєвого шляху Павла Шкапенка. 16 грудня колишній футболіст національної збірної України, київського Динамо та запорізького Металурга святкує день народження.
– Народився 16 грудня 1972 року у Запоріжжі.
– Дебютував за збірну – 18 травня 1993 року в матчі проти Литви (2:1).
– Зіграв 10 матчів за збірну України.
Читайте також Топ-бомбардир збірної, магія Львова, Блохін-рекордсмен: історія "синьо-жовтих" у цифрах
Старт
Молодий талант швидко пробився в основу запорізького Металурга, головної команди рідного міста, – пише Збірна24. Шкапенко дебютував у Першій союзній лізі незадовго до повноліття, а потім провів кілька матчів у вищому дивізіоні. Згодом у складі Металурга чудово розпочав перший незалежний чемпіонат України. Шкапенко оформив третій хет-трик в історії української Вищої ліги, коли йому ще не виповнилося 20-ти. Підвищення було справою часу.
Динамо
Протягом кількох десятиліть ключову участь у формуванні складу флагмана українського футболу брав селекціонер Анатолій Сучков. Саме Анатолій Андрійович привіз до столиці України Шкапенка, де він швидко став своїм. Анатолій Пузач випустив новачка на заміну в матчі проти Дніпра і вже через 20 хвилин дебютант оформив переможний гол – 2:1! "Я забив у ворота команди, за яку мріяв грати у дитинстві", – згадував казковий дебют Павло. Вже через рік Шкапенко отримав запрошення до національної збірної.
Шкапенко у складі Динамо – другий ліворуч у нижньому ряді
Барселона
Однак ще до виклику у національну збірну, 20-річний Шкапенко зіграв чи не найважливіший матч у своїй кар’єрі. На стадії 1/16 фіналу Ліги чемпіонів кияни зустрічалися з Барселоною. На 5-й хвилині домашнього поєдинку Шкапенко відгукнувся на розкішну передачу Віктора Леоненка з правого флангу, завис у повітрі і головою спрямував м’яч у ворота Субісаррети!
До теми "Забуті імена". Синьо-жовтий росіянин: вчив мову, був кумиром у Тернополі, вражав харизмою
Гості незабаром відігралися зусиллями Рональда Кумана, який реалізував пенальті. Крім того, кількома хвилинами раніше рефері вилучив Сергія Мізіна. Проте під завісу першого тайму героєм епізоду знову став Шкапенко. Він вкотре отримав класний пас від Леоненка і вже готовий був пробивати. Удар ззаду по ногах від Гільєрмо Амора – пенальті! Леоненко спокійно реалізував вирок, а в другому таймі відзначився ще раз – перемога 3:1! Через багато років по тому Павло розповідав, що успішна гра сина навіть викликала сльози у Леоніда Шкапенка, батька нападника Динамо.
Прикро, що у матчі-відповіді на "Камп Ноу" магії Шкапенка та Леоненка виявилося недостатньо і команда Михайла Фоменка програла 1:4 – ідеальний результат для Барселони Йохана Кройфа.
Сандерленд
Можна припустити, що невдалі оглядини в англійській команді у 1996-му суттєво вплинули на кар’єру Шкапенка. Чи то клуби між собою не домовилися, чи Валерій Лобановський не захотів відпускати футболіста, однак історичний трансфер в АПЛ таки не відбувся. Павло виграв ще кілька чемпіонств та Кубків України з Динамо, хоча як футболіст майже не прогресував.
Далі були травми, відсутність викликів до збірної України, втрата місця у стартовому складі Динамо і цілком очікувана оренда. Спочатку Павло вирушив у київський ЦСКА. А згодом взагалі попрощався з "біло-синіми" і став гравцем російського Уралану. Проте велика кількість травм і, як наслідок, передчасне прощання з футболом у 31 виглядали цілком логічно.
Збірна
На жаль, продемонструвати свій максимум у головній команді країни Шкапенку не вдалося сповна. Однак початок традиційно виглядав багатообіцяюче. Олег Базилевич випустив дебютанта у старті на двобій із литовцями. Того дня Павло не забив, втім у шостому матчі у своїй історії "синьо-жовта" команда змогла нарешті перемогти 2:1 – то був перший тріумф юної збірної.
Шкапенко – другий ліворуч у нижньому ряді
Із Шкапенком у складі наша збірна поступалася лише двічі – у товариських матчах проти хорватів та мексиканців. А ще не без участі Павла українці успішно зіграли у відборі на Чемпіонат Європи проти тієї таки Хорватії. У 1995-му ми перемогли "картатих" 1:0 завдяки голу Юрія Калітвінцева. Відзначатися міг і Шкапенко, який вийшов з лави запасних відразу по перерві, втім втратив вигідну нагоду. У відборі на Чемпіонат світу через два роки Шкапенко провів свій прощальний поєдинок у синьо-жовтих барвах. У битві з Німеччиною (0:0) він знову з’явився на заміну, загострював, знаходив моменти, однак Андреасу Кьопке не забив.
Сьогодення
Перехідний етап після футболу не завжди є легким та успішним. Шкапенко це відчув на собі сповна. Зараз Павла Леонідовича частенько можна зустріти поруч із під’їздом його багатоповерхівки у середмісті Києва. Періодично він навідується до матері у Запоріжжя. Востаннє легендарного футболіста доводилося бачити у березні. Шкапенко традиційно зберігає чудове почуття гумору і завжди охочий до спілкування. Щоправда, стиль життя зумовлює певні наслідки – зафіксувати сталий номер телефону та вийти на зв'язок із Павлом Леонідовичем це ще той квест.
Читайте також "Забуті імена". Трагічна історія футболіста збірної України, який згаснув у 25
Хочеться вірити тільки в те, що Шкапенку під силу впоратися з будь-якими труднощами. Тим більше, що день народження – це хороший шанс не лише отримати безліч побажань, а й втілити їх у життя.