Андрій Миколайович зізнається, що сильно переживає, хоч і перебуває на відстані. Особливо складно йому змиритися з великою кількістю жертв від російської агресії.
Читайте також Не можемо на це дивитися, – гравець збірної Польщі придбав машину швидкої допомоги для українців
Війна дуже жорстока, і важко бачити зруйновані міста і те, як вмирають люди. Я є батьком чотирьох дітей, і я не можу дивитися, як помирають діти, вибухають бомби у дитячій лікарні. Не думаю, що будь-яка людина у світі може витримати це.
Шевченко долучився до інформаційної кампанії за кордоном:
Я намагаюся підтримувати свою країну, намагаюся привернути увагу, намагаюся говорити про те, що саме відбувається, намагаюся достукатися до людських сердець, а потім зрозуміти обставини.
Крім того, екстренер збірної України надає гуманітарну допомогу постраждалим:
Звичайно, я намагаюся збирати гуманітарну допомогу та допомагати своїй країні, своєму народу, біженцям. Я чекав розпоряджень уряду, і тепер це абсолютно ясно. Я працював з послом України тут. Також маю кількох друзів, які хочуть допомогти. Ми збираємося прийняти тут 150 біженців, зокрема, запросити кількох дітей у свій будинок.
Шевченко вважає, що в Україні зараз немає місця, де можна почуватися у безпеці:
Я досі не можу в це повірити, іноді це схоже на поганий сон. Я просто прокидаюся і кажу собі: "Все нормалізується". Але я знаю, що цього ніколи не станеться. Знаю, що ми повинні впоратися з цією ситуацією, і ми маємо знайти спосіб відновити мир у моїй країні.