"Травма, як лікарі кажуть, не сильно важка, але в такому місці, що часто йде навантаження на ногу. Тому потрібно уважно дивитися. Процедури роблю: магніт, гель. І спокій. Так, тріщина. Це було після кубкового матчу із Зорею. Був удар, ігровий момент. Неважливо, хто вдарив. Я відчув різкий біль, але потім почав бігати, начебто розбігався, думав, що звичайна гематома, пройде. Дограв нормально, потім приїхав у збірну, тренувався, але під кінець заняття починало боліти. Я ще потерпів три дні, а на четвертий ще сильніше почало боліти. Я сказав лікарю, щоб зробити обстеження. Коли зробив перший раз КТ, відразу побачили, але я не повірив. Попросив зробити ще МРТ. На другий раз вже повірив, що таке може бути", – розповідає Віталій.

Читайте також Загалом я задоволений грою та діями молодих футболістів: Шевченко про нічию з Бахрейном

Півзахисник розповів, що напередодні повернення додому поспілкувався з Андрієм Шевченком: "Андрій Миколайович викликав до себе, поговорили з ним. Він сказав, що на цьому життя не закінчується. Але я сам розумію, що таких шансів, може, і не буде. Проте будемо сподіватися, що все налагодиться".

Футболіст по-філософськи ставиться до ситуації з травмою. "Кажуть, що я стану сильнішим. Думаю, це неправда. Все одно ти розчаровуєшся десь в глибині душі, думаєш, що ось був шанс, але так склалося. Але нічого. В клубі мене підтримали і лікар, і керівництво. Я і не засмучуюсь сильно. Якщо я буду думати, що це був останній мій шанс, тоді немає сенсу взагалі грати у футбол. Не сильно зараз люблю підіймати цю тему з приводу збірної, хочу трохи відволіктися", – каже футболіст.

"Кожному з хлопців і Андрію Миколайовичу казав, що вірю, що вони вийдуть з групи і пройдуть якнайдалі. Тому підтримую їх і хочу побажати тільки удачі і всього найкращого", – резюмував Буяльський.